Аджимушкайські
каменоломні
Аджимушкайські
підземні виробки існують понад півтора століття. За час видобутку
каменю, з якого будувалося місто Керч, вони утворили складну систему ходів, що
тягнеться на багато кілометрів. У роки Великої Вітчизняної війни Аджимушкайські
каменоломні стали базою партизанського руху.
У травні 1942 р. гітлерівці прорвали оборону радянських
військ на Ак-Монайських позиціях. Знесилені загони з боями відступали до Керчі.
В районі Аджимушкая 14 і 15 травня розгорнулися особливо запеклі бої. Але
оборона була прорвана, і бійці змушені були сховатися в підземеллях.
Організували два окремих гарнізони: у Великих каменоломнях — чисельністю
приблизно 10 000 осіб, у Малих — до 3 000
Героїв чекали суворі випробування. Аджимушкайськікаменоломні
до оборони завчасно не готували, тому спеціальних запасів зброї, боєприпасів,
продовольства, медикаментів не було. На видачу продовольства довелося
встановити суворі норми. Особливо важко було з водою. Колодязі опинилися зовні,
і воду можна було добувати тільки в бою. Положення воїнів у Великих
(Центральних) Аджимушкайських каменоломнях ускладнювалося і тим, що в них
знаходилося більше 500 поранених бійців і офіцерів, тут ховалися також тисячі
жінок, дітей і людей похилого віку — мешканців міста та прилеглих селищ.
Гітлерівці
підірвали входи і виходи з підземель. Вибухами великої сили обрушували
покрівлю підземних виробок. Закидали в підземелля димові шашки, закачували
компресорами отруйний газ. Тим не менш, в ніч з 8 на 9 липня була зроблена
вилазка. Підсумком її став розгромлений ворожий гарнізон у селищі Аджимушкай.
170 днів і ночей билися з ворогом гарнізони Великих і Малих каменоломень.У
пам’ять про героїв звели монументальний пам’ятник — два величезних бетонних пілона,
що обрисами нагадують скелі Аджимушкая, підносяться над входом в підземелля. На
них висічені багатофігурні композиції, що зображують епізоди героїчної боротьби
воїнів підземного гарнізону. У
1966 році організовано підземний військовий музей.
Немає коментарів:
Дописати коментар