Жуків острів

Жуків острів
Жуків острів Жуків острів знаходиться на правому березі Дніпра між озером Коник і островом Водників, з яким з’єднується дамбою. Названий так він неспроста, а через струмок Жуківка, що впадає в Дніпро недалеко від Корчуватого.Жуків острів
У народі острів ще називають Жучка. Відразу потрібно зазначити, що туди краще добиратися своїм транспортом. Ще можна маршруткою, ну або йти кілометра 2–3 вздовж лісу. Влітку на Жуковому острові приємно відпочивати, можна засмагати і купатися. Пляжі тут досить вузькі, як на Трухановому острові. Також тут повно рибалок, кажуть, що риби там багато. В основному люди приїзжають сюди на вихідних з наметами.
На сьогоднішній день це одна з тих територій, де ви зможете побачити справжню природу у всій красі. Ландшафти тут не змінюються, збереглися в незмінному вигляді. Ще Жуків острів є заповідником. На цій території є велика кількість рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

На Жуковому острові знаходиться близько 120 видів цінних рослин. Також безліч рідкісних пернатих: білохвості орлани, куріпки. Сюди прилітають перелітні птахи. Є горностаї, видри, бобри, куниці, ласки. У затоках і старому руслі Дніпра нерестяться близько трьох десятків риб. Місцевість тут місцями досить важко прохідна. На території є 2 ресторани. Ще тут часто можна зустріти бігаючих страйкболістів. Шкода тільки, що люди сміття за собою не прибирають, цей факт незабаром може перетворити місце для відпочинку в смітник.

Жуків острів прославився недобудованим залізничним тунелем під Дніпром, так зване «сталінське метро». Зараз це напівзатоплена водою шахта довжиною в 600 метрів, яка свідчить про великі масштаби проекту. Її почали будувати ще в 1936 році з метою посилення Київського укріпрайону. Планувалося зробити перехід з Жуківа острова на Осокорки. В цьому секретному проекті тоді було задіяно село Корчувате, як склад матеріалів і був побудований ремонтно-механічний завод. А на Дніпрі була облаштована база для ремонту суден. В проекті було задіяно12 000 робітників. Все це будувалося, поки не почалася друга світова. Після війни об’єкт став застарілим, а будівництво стало недоцільним. У 1974 році, коли почала діяти Канівська ГЕС і підвищився рівень води в Дніпрі, тунель на половину опинився під водою.

Аджимушкайські каменоломні

Аджимушкайські каменоломні
Аджимушкайські підземні виробки існують понад півтора століття. За час видобутку каменю, з якого будувалося місто Керч, вони утворили складну систему ходів, що тягнеться на багато кілометрів. У роки Великої Вітчизняної війни Аджимушкайські каменоломні стали базою партизанського руху.

У травні 1942 р. гітлерівці прорвали оборону радянських військ на Ак-Монайських позиціях. Знесилені загони з боями відступали до Керчі. В районі Аджимушкая 14 і 15 травня розгорнулися особливо запеклі бої. Але оборона була прорвана, і бійці змушені були сховатися в підземеллях. Організували два окремих гарнізони: у Великих каменоломнях — чисельністю приблизно 10 000 осіб, у Малих — до 3 000


Героїв чекали суворі випробування. Аджимушкайськікаменоломні до оборони завчасно не готували, тому спеціальних запасів зброї, боєприпасів, продовольства, медикаментів не було. На видачу продовольства довелося встановити суворі норми. Особливо важко було з водою. Колодязі опинилися зовні, і воду можна було добувати тільки в бою. Положення воїнів у Великих (Центральних) Аджимушкайських каменоломнях ускладнювалося і тим, що в них знаходилося більше 500 поранених бійців і офіцерів, тут ховалися також тисячі жінок, дітей і людей похилого віку — мешканців міста та прилеглих селищ.

Гітлерівці підірвали входи і виходи з підземель. Вибухами великої сили обрушували покрівлю підземних виробок. Закидали в підземелля димові шашки, закачували компресорами отруйний газ. Тим не менш, в ніч з 8 на 9 липня була зроблена вилазка. Підсумком її став розгромлений ворожий гарнізон у селищі Аджимушкай. 170 днів і ночей билися з ворогом гарнізони Великих і Малих каменоломень.У пам’ять про героїв звели монументальний пам’ятник — два величезних бетонних пілона, що обрисами нагадують скелі Аджимушкая, підносяться над входом в підземелля. На них висічені багатофігурні композиції, що зображують епізоди героїчної боротьби воїнів підземного гарнізону. У 1966 році організовано підземний військовий музей.

9 маловідомих місць Західної України, які варто відвідати


9 маловідомих місць Західної України, які варто відвідати

Старовинний центр Львова, Кам’нець-Подільська фортеця, Хотинський замок, Чернівецький Будинок митрополитів (тепер Чернівецький національний університет), Скелі Довбуша, Шацькі озера – всі ці об’єкти вже давно відомі кожному українському мандрівнику. Більшість з подорожуючих, які прагнуть кудись поїхати частіше за все вибирають саме захід нашої країни. Але мало хто з нас чув про не такі відомі місця на Заході, які є не менш прекрасними ти милують око кожного, кому вдалось їх побачити. Пропонуємо до вашої уваги список маловідомих місць Західної України, які варто відвідати.


1.      Тунель кохання (поблизу с. Клевань, Рівненська обл.


Тунель утворили зарості дерев, кущів, які сплелися між собою у конструкцію арочної форми. Побачивши це вражаюче зелене диво вперше, важко повірити, що створила його сама природа, а не якийсь ландшафтний дизайнер. Починаючи з травня, листя дерев та кущів у поєднанні з квітучими рослинами утворюють навколо залізничної колії наче вкритий шовковистим зеленим килимом тунель. Одна з легенд стверджує, що таке чудо природи з'явитися після трагічної смерті однієї місцевої пари закоханих. Проте, швидше за все, природа змогла створити Тунель кохання після того, як колію трохи занедбали і припинили вчасно обрізати гілля. Дерева та кущі розрослися, товарний потяг, який ходив тут щодня, скеровував напрям їхнього росту - так і утворилася природня арочна конструкція, котра тепер стала улюбленим місцем туристів та молодят. 

2.      Тараканівський форт (поблизу с. Тараканів, Рівненська обл.)

Неподалік від Дубно знаходиться перлина фортифікаційного мистецтва -  Тараканівський форт, котрий був збудований для укріплення західних кордонів Російської імперії у ХІХ ст. і був цілком самостійною військовою одиницею. Займаючи площу понад 4 га та маючи 7 підземних рівнів, він уміщав на своїй території хлібопекарню, пральню, церкву, морг, телефонний зв'язок і 3 колодязі з водою та інші споруди, необхідні для життя гарнізону. У наш час Тараканівський форт зустрічає відвідувачів складною системою підземних ходів, тунелів, приміщень, ДОТів, сходів. До форту можна потрапити через входи у чотирьох ровах, які оточують будівлю.
В одній з наших мандрівок ми відвідуємо ці неймовірні місця лише за один день.

3.      Джуринський (Червоногородський) водоспад (с. Нирків, Тернопільська обл.)

Джуринський водоспад вважається найвищим рівнинним водоспадом, хоча про нього знає не так багато людей поза Тернопільщиною. Висота найвищого з трьох каскадів – аж 16 м. Джуринський каньйон,  де і знаходиться Червоногородський водоспад, входить в десятку найкрасивіших місць України. За переказами старих людей, водоспад штучно утворено турецько–татарськими полчищами, які в 1620 році після перемоги польських і козацьких військ все руйнували на своєму шляху від м. Кам’янець-Подільського до Львова і Перемишля. Справа в тому, що річка Джурин, колись була досить повноводна. Вона робить у Червоногороді кількакілометрову петлю, омиваючи своїми водами червоногородське поселення. Для того, щоб здобути замок, від якого до сьогодні залишились тільки башти, туркам довелося перерубати кам’яний кряж і пустити води до повноводного Джурина на водоспад, звільнивши таким чином собі шлях до замку. Але то легенда, а водоспад існує.

         
4.      Заліщики (Тернопільська обл.)

Заліщики – невеличке курортне містечко лежать у мальовничій долині на лівому березі Дністра в південно-західному Поділлі, немов би на півострові. Дністер витанцьовує навколо цього райцентру на півдні Тернопільщини такі вихиляси, що, здається, от-от задушить невелике місто в своїх глибоких обіймах. Заліщики від обіймів не пручаються, адже саме завдяки височенним берегам Дністра це подільське місто може похвалитися середземноморським кліматом. Протилежний буковинський берег Дністра, що оточує Заліщики з трьох сторін, а зокрема з півдня і сходу, підноситься над рікою 70-120 метрів високою і стрімкою стіною. Саме з цієї сторони відкривається запаморочливий вид на все місто та на Дністрову меандру. Побачити на власні очі це неймовірне місце можна під час мандрівки Тернопільщиною.

5.      Бакота (поблизу смт. Стара Ушиця, Хмельницька обл.)

Бакота – це місце, якого немає на карті, такий собі неіснуючий рай. Зараз так називають території вздовж берегів Дністра поблизу залишків одного з найстаріших монастирів України. Тут над кришталевою водою витає дух вікової історії. Бакота – село, Колодіївської сільської ради Кам’янець-Подільського району. Але цього села ви не знайдете на карті України. Колишні його мешканці не можуть повернутися, поблукати між порожніми хатами, подивитися на закинуті садки. Бо там, де колись була Бакота, сьогодні тече Дністер. У зв’язку з будівництвом Дністровського гідровузла рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року Бакоту було виключено з облікових даних. Тепер – частина національного природного парку «Подільські Товтри».

6.      Манявський водоспад (с. Манява, Івано-Франківська обл.)

Це один з найвищих і найкрасивіших карпатських водоспадів. Розташований він у мальовничій ущелині серед стрімких гір. Висота Манявського водоспаду - близько 18 метрів. Нижче і вище за течією є кілька двометрових порогів. Поблизу у лісі на скелі над річкою зберігся старовинний монастир-скит XVII в. Його заснував виходець з Афону монах Йов Княгинецький. Колись цей монастир був обнесений кам'яною стіною, за якою жителі сіл ховалися під час нападів турків і татар. У минулому тут знаходилась бібліотека стародруків. За переказами, сюди неодноразово навідувався один з ватажків опришківського руху Олекса Довбуш. Красива Карпатська природа, чисті гірські річки та повітря, цікаві маршрути для зеленого туризму, святі місця і спокій мають цілющий вплив на кожного, хто хоче відпочити від великого міста. Відпочити та духовно збагатитись можна під час нашої мандрівки, яка охоплює й інші сакральні об'єкти Галичини.

7.      Розгірче (Львівська обл.)

Однією із історично-культурних цінностей Львівщини є Печерний монастир, який знаходиться поблизу села Розгірче. Це цілий монастирський комплекс який знаходиться в печерах і представляє собою унікальний зразок наскельного сакрального будівництва XIII-XVI століть. Таке будівництво не є типовим для теренів Галичини. Сам монастир знаходиться на пагорбі, звідки відкривається прекрасний краєвид на всю навколишню місцевість і долину річки Опір. Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі розташовувались житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз розташована маленька ікона, яка встановлена у 2003 році.

8.      Поповичі (Львівська обл.)

У ХІХ ст. відповідно до концепції безпеки Австро-Угорської держави Перемишль було обрано стратегічним пунктом, тому навколо міста, на пагорбах, що його оточують, був побудований 45-кілометровий пояс оборонних укріплень. Це була одна з найбільших фортець Європи, яка складалася з 57 фортів, 6 з яких зараз знаходяться на прикордонній території України і доступні для огляду туристів. Найкраще збережений форт – це «Дзєвєнчиці». Цей із фортів зберіг свою багатоярусну будову, а стежка, що поряд рову біля форту має багато відгалужень. Форти, які знаходяться північніше до кордону, це – «Лисічка», «Биків» і «Плешевичі» – збереглися набагато гірше. Північніше знаходиться форт «Марушка Ліс». А від форту «Лисічка», на жаль, залишилися руїни. Кожен із фортів розташований на пагорбі та оточений ровом. Цікавим є й те,що у цій місцевості щороку в перші три дні липня проводять фестиваль мистецтв «Fort.Missia».


      9.    Урочище “Прийма” (поблизу м. Миколаїв, Львівська обл.)

Урочище Прийма, унікальне за своєю красою та історією, знаходиться за 2 км від м. Миколаєва Львівської області. За словами археологів, саме біля Миколаєва збереглися залишки давньоруського городища, зокрема його печери. Якщо ви любителі прадавнього минулого та історичних розкопок, то тоді вам буде цікаво відвідати й «житло» неандертальців, яке було знайде на території урочища. Та найцікавіше чого його варто відвідати - це абсолютно фантастичний та нереальний зовнішній вигляд цього гроту-поселення.